Мене звати Вадим, я учень 3 класу.

Сьогодні на уроці природознавства моя підгрупа отримала завдання написати твір про воду і підібрати до неї фото.

Чомусь мені здадався випадок, коли ми з татком влітку пішли ввечері на рибалку.

Ми на березі річки

      Приємно дивитися в далечінь, що міниться в блакитному мареві. Сонце, розфарбувавши захід у багряні кольори, не може намилуватися красою навколишньої природи. Але от і воно залишає свої володіння. Усе вщухає. Невгамовний коник тріскотить ще в траві, але незабаром і він замовкає, і все занурюється в морок ночі. пташка, що спізнилася у свє гніздо. безшумно пролітає в пітьмі. Взагалі, не так уже і темно! Хто розкидав ці зірки по небосхилу, хто повісив цей місяць? Світлячки й у небі, вони висвітлюють дивним блиском смарагдову траву. Видно.як риби юрбляться біля відбитків місяця у воді і як раптом кидаються вбік, чогось злякавшись. Аж ось з'являється величезна зубаста щука, вона ще не заснула і налякала рибок.
     Літня ніч дуже коротка, і ми, захопившись  цікавою розмовою, незчулися, як вона минула. Починався світанок. Величезне сонце показалося на сході й освітило луки, поля. Цю ніч ми провели на річці, я не забуду ніколи.

А Інна  до моєї розповіді підібрала фотографії.

А Настя намалювала картину.